30 січня 2020 року Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) оголосила міжнародну надзвичайну ситуацію у сфері охорони здоров’я через атаку нового штаму коронавірусу. Відтак країни, в аеропортах яких приймають рейси із Китаю, запровадили температурний скринінг пасажирів, посилили команди швидкого реагування й лікарів-епідеміологів, забезпечили чергування бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги. Чи є в українців підстави панікувати? Розкажемо, але спочатку з’ясуємо якомога більше про це захворювання.
Хто він
Поняття «коронавірус» не конкретизує новий вид, а об’єднує групу хоч і споріднених, але різних вірусів. Вони мають високу частоту мутацій і швидко змінюються. Ними можуть інфікуватися як тварини, так і люди.
Разом із новим штамом, що наразі активно поширюється в Китаї та інших країнах, уже налічують 40 коронавірусів. Сім із них спричиняють захворювання в людини — від гострої респіраторної вірусної інфекції (ГРВІ) до тяжких станів. Зокрема, MERS-CoV спричиняє близькосхідний респіраторний синдром, а SARS-CoV — тяжкий гострий респіраторний синдром.
Штам коронавірусу, що спричинив спалах епідемії, — новий. Раніше його не виявляли в людей. Перші інфікувалися в грудні 2019 року.
Після виступу 11 лютого 2020 року Генерального директора ВООЗ на пресбрифінгу щодо коронавірусів новий штам отримав назву COVID-19.
Звідки взявся
Хоч про новий штам коронавірусу
заговорили в 2020-му, та перших інфікованих зареєстрували в останній день 2019-го. Саме тому в його назві фігурує цифра 19.
Лікарі-епідеміологи припускають, що вперше люди інфікувалися ним від тварин. Відбулося це, коли вони відвідували оптовий базар морепродуктів й екзотичних тварин Хайнань, що в м. Ухань, провінція Хубей, Китай.
Коронавірус полюбляє холодну погоду, точніше — зачинені кватирки й невентильовані приміщення. Тож, що тепліше буде за вікном, то менше вірус поширюватиметься
Перший спалах захворювання лікарі зареєстрували як вірусну пневмонію. Про новий штам коронавірусу COVID-19 (далі — коронавірус) світ дізнався лише за тиждень. Оскільки джерелом інфікування були дикі тварини, лікарі-епідеміологи рекомендували уникати місць їх скупчення, а також — утримуватися від тісного контакту з працівниками місць торгівлі дикими тваринами. Як виявилося, лише цих рекомендацій було недостатньо — ситуація продовжувала загострюватися.
Як передається
Зазвичай коронавірус передається
від інфікованої чи хворої людини здоровій і потрапляє їй на слизові оболонки носа, рота, очей. Відбувається це трьома шляхами.
Контактний шлях передачі коронавірусу переважає над краплинним і повітряним. Людина інфікується через предмети, що контаміновані виділеннями з дихальних шляхів хворого, — хустинки, рукавиці; руки; дотики до тварин, м’яса, риби; дверних ручок, поручнів тощо.
Також коронавірус передається під час тісного контакту з його носієм через слиз, слину під час чхання, кашлю чи розмови, коли утворюються краплі діаметром понад 5 мкм. Тісним контактом вважають відстань до 1 м. Це означає, що миття рук, «кашлевий етикет», обробка поверхонь дезінфекційними засобами, захист очей, маска на обличчі знижують ризик інфікуватися.
Повітряний шлях передачі не характерний для коронавірусів, хоч і можливий за певних умов. Наприклад, під час процедур з утворенням аерозолю. До таких належать лише медичні процедури — бронхоскопія, інтубація трахеї, санація трахеобронхіального дерева у хворого, що перебуває на штучній вентиляції легень, тощо. Тому для більшості населення такий шлях не страшний.
До групи підвищеного ризику тяжкого перебігу захворювання належать люди літнього віку чи ті, які мають слабкий імунітет, супутні захворювання, зокрема цукровий діабет, цироз печінки, хворобу Паркінсона, захворювання серцево-судинної системи — гіпертонію тощо.
Які симптоми має
Інфікована людина може мати помірні чи виражені перші симптоми захворювання:
- підвищену температуру тіла;
- біль у горлі;
- млявість;
- головний біль;
- задуху;
- раптовий кашель;
- нежить.
Симптоми розвиваються стрімко й варіюються. За тяжкого перебігу вони можуть прогресувати до поліорганної недостатності чи зупинки серця.
Головний підступ коронавірусу в тому, що симптоми складно відрізнити від проявів грипу чи ГРВІ. А специфічних коронавірус не має.
Як діагностувати та лікувати
Через схожість із грипом і ГРВІ діагностувати коронавірус лише за симптомами складно. Тому ВООЗ принагідно рекомендує звертатися в заклади охорони здоров’я за перших проявів ГРВІ, грипу чи пневмонії. А ще — перед візитом спочатку відповісти собі, а потім і лікарю на запитання:
- чи контактували з людиною із симптомами ГРВІ;
- подорожували протягом 14 днів до перших проявів захворювання;
- спілкувалися з людиною, яка нещодавно повернулася з Китаю.
Аби підтвердити чи спростувати діагноз, лікар призначить лабораторні дослідження. В Україні вони вже є.
Специфічного лікування не існує, тож воно базується на загальних принципах — підтримання руху тіла пацієнта і його дихання, поки імунна система не подолає COVID-19. Лікарні тестують уплив противірусних препаратів, аби визначити їхню ефективність проти нового штаму коронавірусу.
Яка ситуація у світі
Найбільша кількість інфікованих коронавірусом і померлих через нього була в Китаї. Однак влада країни шляхом уведення суворого карантину змогла мінімізувати нові випадки інфікування серед громадян.
Аби зменшити контакти між людьми, серед китайців зріс попит на роботів — вони допомагають викидати сміття, розвозять дезінфектори, нагадують людям одягнути маски тощо.
В інших країнах відмічають локальні спалахи, що стрімко поширюються, — тепер лікарі реєструють більше випадків інфікування, ніж нині у Китаї. Наразі чимало інших країн закривають свої кордони, обмежують рух громадського транспорту та пересування громадян між регіонами й вживають інших карантинних заходів. Адже ситуація залишається непередбачуваною.
Карантинні заходи вводять через те, що інфікована людина може поширювати коронавірус навіть протягом безсимптомного (інкубаційного) періоду, — що за офіційною інформацією ВООЗ і МОЗ становить 14 днів. Та за певними профільними виданнями, цей строк можуть збільшити до 24 днів. Поки МОЗ це не підтвердить чи не спростує, орієнтуватися на інформацію підстав немає. Водночас ВООЗ обіцяє, що дані уточнюватимуть з надходженням нових відомостей.
На карантині в порту Японії з українцями серед екіпажу перебував і круїзний лайнер Diamond Princess, де 5 лютого 2020 року виявили спалах коронавірусу. А контейнерне судно з Китаю CMA CGM URAL, що вийшло з порту Шекоу 16 січня 2020 року, 13 лютого прибуло в порт м. Одеси — епідемічна ситуація на ньому благополучна.
На пресбрифінгу щодо COVID-19, що відбувся 16 березня, Генеральний директор ВООЗ зазначив, що у європейських країнах кількість випадків зараження продовжує щодня збільшуватися на тисячі нових випадків. Та порекомендував забезпечити соціальне дистанціювання, розширити тестування, ізоляцію, відстежування контактів хворих1, — наголосив, що лише так можна перервати ланцюг передачі інфекції. Також ВООЗ рекомендує ізолювати у медичних закладах усіх хворих, навіть із легким перебігом. Та у багатьох країн вже не вистачає медичних потужностей для лікування усіх випадків у спеціалізованих медичних закладах. Тож у цій ситуації Генеральний директор ВООЗ запропонував країнам надавати пріоритет літнім та людям із супутніми захворюваннями. А пацієнтів із легкою формою ізолювати і лікувати вдома.
За його словами, поки що масові спалахи захворювання реєстрували у країнах із розвиненою системою здоров’язбереження. Однак і ці країни нині заледве сповільнюють темпи поширення інфекції. Тож він закликав парламенти держав посилити карантинні заходи, аби пандемія масово не поширювалася на населення країн із високим відсотком ВІЛ-інфікованих і дітей, які недоїдають.
Згадав він і про світову кампанію «SafeHands Challenge», — коли знаменитості, світові лідери та пересічні громадяни показували, як правильно мити руки. І зазначив, що поки людям треба дотримуватися дистанції між собою, та він сподівається, що єднання і солідарність під час складної ситуації розповсюдяться ширше за вірус.
В яких регіонах ситуація найскладніша
Попри усі заходи, західна епідеміологічна система виявилася не готовою до темпів поширення коронавірусу. І суворий карантин — чи не єдиний спосіб порятунку від пандемії.
В Італії, де через коронавірус реєструють усе більше смертей, лікарні переповнені. Хворі лежать на ношах у коридорах і залах очікування. Тож приміщення, де раніше організовували свята, терміново переобладнують на шпиталі. Представники місцевої влади виступають із проханнями до лікарів, які вийшли на пенсію рік-два тому, повернутися до роботи. До Італії щодня прибувають лікарі й із Куби та Китаю, аби компенсувати нестачу медичного персоналу.
Італія нині прийняла нові правила життя й запровадила суворий карантин. Так, тіла померлих через коронавірус кремують. Також на державному рівні зупинили все виробництво, крім критично важливого для життя країни. Пересування італійців обмежили, а порушники карантинного режиму сплачують штраф до п’яти тис. євро чи потрапляють за ґрати.
Станом на кінець березня 2020-го, майже 20 тис. контактних із інфікованими COVID-19, ізольовані у власних домівках. Однак щойно вони вийдуть із дому, навіть у медичній масці та рукавичках, — їм загрожуватиме 12 років ув’язнення.
Італійська трагедія — це урок для інших країн, адже на початку епідемії італійці недооцінили її масштаб. До березня на карантині перебували лише окремі маленькі міста. А комунікабельні італійці активно ходили один до одного в гості, ресторани, влаштовували гучні родинні свята, — словом, обмежень не дотримувалися. А влада не вдавалася до жорсткого контролю, адже остерігалася іміджевих та економічних збитків. Тож станом на кінець березня, кількість пацієнтів, які потребували інтенсивну терапію, перевищила кількість місць у реанімації.
У Франції та Іспанії епідемічна ситуація також ускладнюється — кількість інфікованих коронавірусом там подвоюється що чотири доби. Однак точної статистики немає, адже тести на коронавірус проводять лише пацієнтам у критичному стані чи з наявними симптомами та хронічними захворюваннями.
Тамтешні спеціалісти із моделювання епідемій стверджують, що ізоляції лише хворих людей достатньо тоді, коли симптоми захворювання розвиваються стрімко, — як це було за епідемії SARS (тяжкого гострого респіраторного синдрому) у 2002-му. У випадку з COVID-19 це не ефективно, адже симптоми з’являються пізно й у великої кількості хворих їх взагалі може не бути. Тож, на їхню думку, дієвий спосіб сповільнення темпів пандемії — це максимальне обмеження контактів між людьми.
Лікарі-епідеміологи прогнозують, що пік пандемії в Іспанії та Франції ще попереду.
Великобританія ще донедавна була чи не єдиною європейською країною, що нехтувала карантинними заходами. Зокрема, влада не обмежувала проведення масових заходів, у лікарнях тестували на коронавірус лише людей із явними симптомами, а ланцюг інфікування ніяк не відстежували. Та 25 смертей через коронавірус за три дні змінили ситуацію й відтепер у Великобританії закриті кордони, зупинений навчальний процес і рух підземного транспорту, готелі екстрено переобладнують у лікарні, а на карантині перебувають 1,5 млн пенсіонерів і людей із хронічними захворюваннями.
На прикладі інших країн розуміємо, що поки здорові люди перебувають удома та мінімізують соціальні контакти, вони виграють час для подолання пандемії з меншою кількістю жертв.
Чого чекати українцям
В Україні щодня фіксують нові лабораторно підтверджені випадки інфікування коронавірусом. Та МОЗ невпинно вживає запобіжних заходів. Зокрема, реагує на кожний новий випадок інфікування COVID-19 й уводить карантин. Так, по 24 квітня 2020-го влада прийняла рішення:
- закрити державні кордони;
- зупинити рух громадського та підземного транспорту;
- скасувати автобусні та залізничні міжміські сполучення;
- обмежити проведення масових заходів;
- зачинити громадські місця та магазини, окрім продуктових і аптек;
- відмінити експорт продуктів харчування і медичних товарів;
- заборонити громадянам користуватися дитячими й спортивними майданчиками тощо.
Та Головний санітарний лікар України, заступник Міністра охорони здоров’я України попередив українців, — якщо поширення вірусу не сповільниться, то карантин триватиме довше.
В областях, де фіксують випадки захворювання, оголошують надзвичайну ситуацію. Так, вулиці, об’єкти і території обробляють розчином хлору; на в’їздах і виїздах встановлюють блок-пости для перевірки стану здоров’я водіїв та пасажирів на дорогах.
Із метою захисту здоров’я українців працівники поліції, нацгвардії та медики на блок-постах проводять скринінг температури тіла водіїв та пасажирів. Та трапляються випадки, коли люди приймають жарознижувальні препарати, аби оминути карантин.
Надзвичайний стан в Україні поки не запровадили. Хоча уряд розглядає таку ймовірність.
Каталізатором для його запровадження стане різке зростання хворих на коронавірус.
Під час режиму надзвичайного стану правоохоронці зможуть обмежити свободу пересування громадян. Також деякі заводи повинні будуть перекваліфікуватися під потреби боротьби з пандемією.
Експерти ВООЗ поки прогнозують, що влітку епідемія не мине — восени очікують на новий спалах коронавірусу. Наразі їм відомо, що зупинити COVID-19 до появи вакцини вкрай складно. Тож фахівці рекомендують урядам країн сповільнювати його поширення, аби мобілізувати медичні та технічні ресурси.
Отже, аби не повторити сумного
досвіду італійців, лікарі-епідеміологи закликають кожного дотримуватися карантинних правил. Також вони застерігають не користуватися сумнівними методами, що не захищають від інфікування новим штамом коронавірусу, і можуть лише зашкодити. Це, зокрема, неконтрольоване вживання вітаміну С, надягання одразу кількох масок, самолікування антибіотиками, куріння тощо. Фахівці наголошують, лише так українці зможуть знизити ризик інфікування чи розповсюдження коронавірусу.
